Як психолог і творець контенту, розумію, що гри типу баккара можуть стати емоційними опорами. Ця історія розкриває приховану самотність цифрового геймінгу — де кожна перемога виглядає порожньою, а кожна програш — гучною. Чому ми граємо не за грошима, а за відчуттям?